Ти визнана давно главою всіх наук –
Потрібна нам ти скрізь, завжди і всюди.
Без математики ми нині, як без рук.
Освоївши тебе – рвемося у політ.
Створили вже розумні ми машини,
Штурмуємо космічний світ
І різних фактів визнаєм причини.
З тобою ми невпинно ростемо,
З тобою – підкоряємо природу.
Твої досягнення ми віддамо
На благо рідного народу.
Сьогодні ви прийшли в цей зал
Подумати, помріять, відпочити.
Побачити гру і бал
І розумом своїм все охопити.
Згадаєм нині формулу Герона,
Яку ти вже не раз писав,
Згадаєм також і Ньютона,
Біном якого пізнавав.
Хай в пам’яті воскресне Архімед,
Що за творіння славлений велике,
Відомий всім згадається Вієт,
Що формулу рівнянь зумів відкрити.
Відомий обдарований Декарт –
Творець координатної системи.
І Лобачевский всіх учених брат,
Та скульптор геометрії – Копернік.
І нині славний Чебишов-титан,
Софія Ковалевська – наша прима.
Могутній їм даровано талант,
Їх розум – непохитна брила.
Думок великих та ідей творці,
Що рід людський виношував століття,
Крізь бурі перейшовши дні важкі
Переживуть тепер тисячоліття.
Запам’ятай, що Гаусс всім сказав:
“Є математика царицею наук”.
І недаремно він заповідав
Творити в вогнищі робіт і мук.
Безмежна роль її у відкритті законів,
У створенні машин – повітряних, земних.
І було б важко нині без Ньютонів,
Що дала нам історія до наших днів.
Нехай не станеш Піфагором ти,
Яким у мріях вирости бажаєш.
Та будеш ти людиною завжди
І Україну вславиш добрими ділами.
***
Якщо хочеш досягнути
У житті своїм вершин,
М а те ма т и ку з б а г ну ти
Мусиш тонко, до глибин.
Калькулятор і комп’ютер,-
Хто сьогодні їх не зна?
Та за пояс їх запхнути
Може світла голова.
Якщо хочеш бізнесменом
Після школи, друже, стать,
Аксіоми й теореми
Мусиш добре пам’ятать.
Якщо лікарем ти станеш,
То, колего, тут затям
Коли десь помилишся -
Хтось поплатиться життям.
Не кажу про космонавтів,
Вчителів і моряків.
Та коли чогось не знав,
Час це вивчити настав.
Не махай на все рукою,
Не лінуйся, а учись
Бо чого навчишся в школі,
Знадобиться ще колись!
***
В Математиці-країні
І сувора, й солов’їна
Математика-країна,
Праця тут іде завзята.
Вмій лиш спритно рахувати
Вмій ділити, віднімати,
Множить швидко й додавати.
Вмій кмітливо все збагнути.
Першим в відповіді бути!
Ледарів у нас немає,
Хто руки не піднімає?
Вирушаймо в путь-
Нас цікаві справи ждуть.
Цифри можна прочитати
І про все на свій знати:
скільки коксу домнам треба
Й про політ космічний в небо.
Скільки зір дрібних, як просо,
і веснянок є на носі.
Все умій ти пов'язати,
Про складне й просте сказати.
Наш девіз - все гарно знати,
ВМІТИ добре рахувати.
Виростаймо ж - і у путь.
Хай знання із нами йдуть.
Ну а потім, в результаті,
Все, як слід, підсумувати.
Й розділити на усіх,
І багатство, й щедрий сміх.
***
Ода цифрам
Яскравим сонцем, щедро вмиті
Знаменні цифри історичні.
Вони, немов розквітлі віти,
Ласкаво дивляться в обличчя.
Хто каже — цифри безсловесні?
Вони ідуть назустріч веснам.
В далекій тундрі і аулі
Ми їхню мову всюди чуєм.
Звучать вони, як пісня слави,
Як велич нашої держави.
В них мрія серця ожива,
У них дерзань палкі слова.
То тріпочуть, як листочки,
То шикуються в рядочки.
Вони в перебігу гудків,
В роботі річок і полів.
Дарма, що цифри без прикрас,
Вони — змагання наше й сила
У необхідний, скрутний час,
До щастя зоряного крила.
Немає коментарів:
Дописати коментар