Діапазон наукової творчості Остроградського надзвичайно широкий: диференціальне та інтегральне числення, алгебра, теорія чисел, диференціальна геометрія, теорія ймовірностей, математична фізика, варіаційне числення, аналітична механіка, теорія удару, балістика тощо.
200-річчя з дня народження славетного українського математика за рішенням ЮНЕСКО у 2001р. відзначила міжнародна наукова громадськість.
Георгій Феодосійович Вороний (1868-1908)
Г.Ф. Вороний належить до когорти найвідоміших українських математиків минулого. Визнаний фахівцями як один із найяскравіших талантів у галузі теорії чисел на межі ХІХ-ХХ століть, Г.Ф. Вороний за своє життя встиг надрукувати всього дванадцять статей. Але яких! Вони дали поштовх для розвитку кількох нових напрямків в аналітичній теорії чисел, алгебраїчній теорії чисел, геометрії чисел, які нині активно розвиваються у багатьох країнах.Михайло Пилипович Кравчук
(1892-1942)
М. Кравчук - автор понад 180 робіт, в тому числі 10 книг із різних розділів математики (алгебра і теорія чисел, теорія функцій дійсної і комплексної змінних, теорія диференціальних та інтегральних рівнянь, теорія ймовірностей і математична статистика, історія математики тощо.)
- Математичний захід про українського відомого математика Михайла Кравчука, автора слів "Моя любов - Україна та математика"
Володимир Йосипович Левицький
(1872-1956)
Великою заслугою В. Левицького було те, що він зібрав і впорядкував матеріали з української математичної термінології, що була надрукована в 1903 р.
Основною ділянкою наукової роботи професора В. Левицького була теорія аналітичних функцій. Він займався також геометрією, алгеброю, диференціальними рівняннями та історією математики. Багато уваги приділяв теоретичній фізиці та астрономії.
Мирон Онуфрійович Зарицький
(1889-1961)
Наукові інтереси М. О. Зарицького охоплюють, головним чином, теорію множин з алгеброю логіки та теорію функцій дійсної змінної. Він досліджує похідні множини методами алгебри логіки, виходячи тільки з кількох основних аксіом і не користуючись іншими геометричними міркуваннями. Крім того, М. О. Зарицький займався теорією вимірних перетворень множин, тобто таких гомеоморфних перетворень, які переводять довільну вимірну множину в іншу множину такого ж роду. У зв'язку з цим він також займався деякими теоретико-числовими питаннями і надрукував статтю «Деякі числові послідовності та їх застосування» (1957 p.).

(1932-1982)
Творчий зліт В.М. Глушкова вражає своєю нестримністю. Його життя вистачило б на кілька життів. Випереджати час Віктор Михайлович умів уже в середній школі. Діапазон його захоплень був надзвичайно широкий: філософія, математика, фізика, література, ботаніка. Він вивчав окремі дисципліни в обсязі вузівських курсів. Заради улюбленої математики в нього вистачило сили відмовитися від улюбленої гри в шахи.
Розв'язав п'яту узагальнену проблему Гільберта, одну з найскладніших в сучасній алгебрі. Важливі результати дістав в теорії цифрових автоматів, в галузі застосувань обчислювальної техніки в керівництві виробничими процесами та економіці. Під його керівництвом були створені універсальні електронно-обчислювальні машини "Київ", "Дніпро", серії машин „Мир” та інші ЕОМ.
Юрій Львович Далецький (1926-1997)
За вагомий внесок у розвиток національної освіти академіку НАН України Ю.Л.Далецькому присвоєно почесне звання - Заслужений діяч науки і техніки України.

Юрій Олексійович Митропольський (1917-2008)
Неможливо охопити той величезний внесок у розвиток сучасної науки, що мають ідеї та результати досліджень, які проводив Юрій Олексійович.
За роки своєї майже 60-річної наукової діяльності Ю.О.Митропольський отримав фундаментальні наукові результати в галузі асимптотичних методів нелінійної механіки, якісного аналізу нелінійних систем диференціальних рівнянь при збуреннях, дослідженні коливних процесів у нелінійних системах.

Анатолій Володимирович Скороход
(народився у 1930 р.)
Із 1993 року працює на посаді професора Мічиганського університету (США).Член Американської академії мистецтв і наук.
Наукові праці з теорії стохастичних диференціальних рівнянь, граничних теорем для випадкових процесів, розподілів у нескінченновимірних просторах, статистики випадкових процесів, марковських процесів.
Державна премія України в галузі науки і техніки (1982, 2003). Премія імені М. М. Крилова НАН України (1970). Срібна медаль ім. М. В. Остроградського (2001).
Автор понад 450 наукових праць, серед яких понад 40 монографій і підручників.
Анатолій Михайлович Самойленко (народився в 1938р.)
У 1963–1974 рр. і з 1987 р. А.М.Самойленко працює в Інституті математики НАН України (з 1987 р. – завідувач відділу звичайних диференціальних рівнянь, з 1988 – директор інституту). Одночасно з 1967 р. – у Київському університеті (з 1974 – завідувач кафедри) та з 1998 – завідувач кафедри диференціальних рівнянь Національного технічного університету України “КПІ”.Перші наукові праці вченого з’явились у 1961 р. За короткий час А.М.Самойленко став одним із провідних фахівців з якісної теорії звичайних диференціальних рівнянь і теорії нелінійних коливань.
Спираючись на класичні досягнення попередників, він провів оригінальні й глибокі дослідження і побудував теорію збурення інваріантних тороїдальних багатовидів динамічних систем, створив нові та розвинув відомі асимптотичні методи нелінійної механіки, розробив теорію багаточастотних коливань. Його досягнення у створенні нових напрямів дослідження знайшли міжнародне визнання.
У світовій математичній літературі з’явились терміни “функція Гріна-Самойленка”, “чисельно-аналітичний метод Самойленка” та ін.. А.М.Самойленко – автор близько 400 наукових праць, у тому числі 30 монографій і 15 навчальних посібників. Багато його праць перекладено іноземними мовами і видано за кордоном.
Сергій Натанович - радянський математик; член АН УРСР, АН СРСР, Паризької АН, професор Харківського університету, творець наукової школи, засновник і директор українського інституту математичних наук у Харкові; понад 250 праць українською, німецькою, французькою мовами про диференціальні рівняння, теорію наближених функцій та теорію ймлвірностей (зокрема, її аксіоматичне обґрунтування).
У 1907-33 — викладав у Харківському університеті.
У1933-1941 роках професор ленінградського політехнічного інституту і ЛДУ, з 1935 працював уМатематичному інституті АН СРСР. Іноземний член Паризької АН (1955).
З його ім'ям пов'язана організація кафедри прикладної математики, а пізніше науково-дослідної кафедри; потім організація в Харкові Всеукраїнського науково-дослідного інституту математичних наук (1928) і організація першого Всесоюзного з'їзду математиків (Харків, 1930). Сергій Натанович брав участь у багатьох нарадах з організації наукової роботи в Україні і відновленню нормальної діяльності вищих навчальних закладів.
У 1929 році Боголюбов став науковим співробітником Української академії наук, у 1934 почав викладати в Кївському університеті (від 1936 року професор). У 1940 році після возз'єднання північної буковини з Україною М. М. Боголюбова було направлено до Чернівців для організації математичних кафедр на фізико-математичному факультеті Чернівецького держуніверситету.
З 1948 року регулярно перебував і подовгу мешкав у Москві, де очолював Теоретичний відділ в Інституті хімічної фізики АН СРСР. Окрім того, від 1950 року Боголюбов працював у Математичному інституті ім.В.А.Стєклова і в Московському університеті, де в 1953 заснував кафедру квантової статистики і теорії поля, якою керував до останніх днів свого життя. У 1950–1953 роках працював також у закритому інституті оборонного профілю в Арзамасі-16 .
З утворенням у 1957 році у Дубні міжнародного центру в галузі ядерної фізики, Об'єднаного інституту ядерних досліджень (ОІЯД), Боголюбов організував і став керівником лабораторії теоретичної фізики, а в 1965–1988 роках був директором ОІЯД. У 1966 році став першим директором створеного ним Інституту теоретичної фізики АН УРСР у Києві, одночасно (від 1963 до 1988) він академік-секретар Відділу математики АН СРСР. У 1983–1989 роках очолював Математичний інститут імені В. А. Стєклова у Москві.
Спеціаліст в області опуклої і диференціальної геометрії, нелінійних рівнянь з частинними похідними, засновник нелінійної геометричної теорії оболонок, автор оригінального шкільного підручника з геометрії і університетських підручників з аналітичної геометрії, диференціальної геометрії, основ геометрії.
У 2007 році НАН України заснувала премію імені О.В. Погорєлова за наукові досягнення в галузі геометрії і топології.
На честь О. В. Погорєлова названо астероїд 19919 Pogorelov.
У 1948 році захистив докторську дисертацію. У 1951 році був обраний член-кореспондентом АН України, в 1960 році обраний член-кореспондентом АН СРСР по відділенню фізико-математичних наук. З 1961 року — академік АН України, з 1976 року — академік АН СРСР по відділенню математики.
З 1950 року по 1960 рік — завідувач кафедри геометрії Харківського державного університету імені Горького. З 1960 року по 2000 рік завідував відділом геометрії Фізико -технічного інституту низьких температур АН УРСР.


Науковий доробок охоплює різноманітні розділі алгебри, аналізу, теорії функцій, теорій ймовірностей, функціонального аналізу, теорії інтегральних рівнянь, математичної фізики і механіки.
Підготував 19 докторів і 45 кандидатів фізико-математичних наук. Автор близко 300 статей і 9 книжок, перекладених кількома мовами.
Протягом 1933—1941 років працював в Одеському державному університеті, очолював кафедри теорії функцій, математичного аналізу. Одночасно був наковим співробітником Науково-дослідного інституту математики при Харківському університеті.
В евакуації 1941—1944 років завідував кафедрою теоретичної механіки Куйбишевського індустріального інституту, викладав у педагогічному інституті. У повоєнний час до 1954 року працював в Одеському інституті інженерів морського флоту, а у 1954—1974 роках завідував кафедрою теоретичної механіки Одеського інженерно-будівельного інституту.
В 1962—1963 роках читав курс «Теорія цілих операторів та метод напрямних функціоналів» в Одеському державному педагогічному інституті імені К.Д.Ушинського. З 1978 року обіймав посаду старшого наукового співробітника фізико-хімічного інституту імені О.В.Богатського Академії Наук УРСР.
- Цікавими є також дослідження Гульмана О.В. "Роль жінки в розвитку математики. Відомі українські жінки-математики." дивитись
Можна також переглянути презентацію даного дослідження дивитись
У даному дослідженні ви знайдете інформацію про таких відомих жінок-математиків :
Софія Олександрівна Яновська (1896 - 1966)
"Вчитися так, ніби житимеш
вічно. Жити так, ніби завтра помреш."
радянський математик, філософ, педагог, творець радянської школи філософії математики.У 1925 році очолила семінар з методології математики для студентів і аспірантів в МГУ. У 1928 році вийшла перша робота в області філософії математики - «Категорія кількості у Гегеля і сутність математики». У 1929 році закінчила Інститут червоної професури. У 1930 році опублікована робота «Ідеалізм в сучасній філософії математики». У 1931 році Яновської присуджено звання професора, обрана в Московське Математичне Товариство (ММО), а в 1935 році – присуджено вчений ступінь доктора фізико-математичних наук без захисту дисертації.У роки Великої Вітчизняної війни, з 1941 по 1943 роки працювала в Пермському державному університеті. У цей час захопила математикою багатьох студентів, зокрема, майбутнього академіка О. О. Олійник. У 1943 році організувала на механіко-математичному факультеті МДУ науково-дослідний семінар з математичної логіки, яким керувала спільно з І. І. Жегалкина і П. С. Новіковим.Роботи Яновської в галузі математичної логіки підготували відкриття 3 березня 1959 року кафедри математичної логіки на механіко-математичному факультеті МДУ, при створенні кафедри виконала основне організаторську роботу, була професором кафедри до останніх днів свого життя.
Клавдія Яківна Латишева (1897 — 1956)Латишева стала першою в Україні жінкою, яка захистилась на ступінь кандидата фізмат
наук, а в 1952
року — доктором і професором; відомий її «Математичний задачник
для хімічних інститутів» (1932) та «Елементи наближених обчислень» (1942),
праці з електродинаміки, теорії коливань та ймовірностей...
Науковий доробок
Латишевої — понад чотири десятки праць, серед яких і метод Фробеніуса-Латишевої
для розв'язування систем диференціальних рівнянь з частинними похідними, і
спільна з Михайлом Кравчуком доповідь (1936, Інститут математики) для союзної
АН, і список літератури до його монографії «Застосування способу моментів до
розв'язування лінійних диференціальних та інтегральних рівнянь» (1932—1935),
удостоєний письмової подяки автора... Була вона й у числі організаторів Першої
всеукраїнської математичної олімпіади (1936, Київський університет).
Галина Миколаївна Сита (народилась в 1940 р. )
Закінчивши (1962) механіко-математичний
факультет Київського університету, успішно Галина займалася в Інституті математики
Академії наук України граничними теоремами теорії випадкових процесів та
асимптотичними оцінками мір у функціональних просторах: стала кандидатом
фізико-математичних наук (1965), опублікувала 25 праць (про граничний розподіл
функціоналів від послідовності сум незалежних випадкових величин; про граничні
теореми для певних функціоналів від випадкових блукань і інтегралів від броунівського
процесу.
Та
покликала її й цілком захопила священна справа повернення Україні призабутих
нею імен власних математиків світового рівня. Спочатку було це впорядкування
могил Георгія Вороного (с. Журавка на Чернігівщині, 1982, гранітний обеліск) й
Михайла Остроградського (с. Хорішки на Полтавщині, гранітний знак з його
барельєфом, 1985, скульптор В. Білоус, архітектори В. Квас і Є. Ширай), а далі
увіковічення їхньої світлої пам'яті (ще
Михайла Кравчука, Миколи Чайковського й Віктора Буняковського): започаткування
музеїв, спорудження пам'ятників, створення фільмів, випуск грошових і поштових
знаків, організація міжнародних наукових конференцій, видання книжок, де вона —
не тільки співредактор, а й автор архівних досліджень. Має понад 50 публікацій з історії вітчизняної математики
Зінаїда Слєпкань (народилась в 1931 р. )
Зінаїда Слєпкань видатний учений в галузі методики навчання математики, один з фундаторів української наукової школи з теорії та методики навчання математики в середніх і вищих закладах освіти, доктор педагогічних наук, професор.
З 1962 по 1965 рр. З.І. Слєпкань – старший викладач загальнонаукового факультету Мелітопольського педінституту.
З 1966 р.– доцент, а з 1983 р.– завідувач кафедри елементарної математики та методики математики Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького.
У 2001-2005 рр. – працювала професором кафедри педагогіки і психології вищої школи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Перші дослідження з методики навчання математики З.І. Слєпкань стосувалися культури тригонометричних обчислень.
Зінаїда Іванівна – перша не тільки в Україні, а й у СРСР жінка, яка захистила докторську дисертацію з методики навчання математики.
У 1989 р. вона отримала вчене звання професора. Зінаїда Іванівна зробила великий і багатогранний внесок у розвиток методики навчання математики в середній і вищій школах.
Також цікаво буде дізнатись про молоду талановиту вчену-математика сучасності:
Марина Сергіївна В'язовська (народилась в 1984 р.) Марина В'язовська - український і німецький математик. Доктор природничих наук (2013 рік). Зростала у Києві, навчалась у Київському природничо-науковому ліцеї №145, брала участь у математичних олімпіадах. Навчалась на механіко-технічному факультеті Київського найціонального університету імені Тараса Шевченка. Щороку займала призові місця на Міжнародній студентскій олімпіаді з математики у 2002—2005 роках, здобувши перший приз у 2002 та 2005 роках. По тому продовжила навчання в Німеччині, здобувши 2007 року ступінь магістра у місті Кайзерслаутерні.
У травні 2010 року захистила кандидатську дисертацію в Інституті математики НАН України за темою «Нерівності для поліномів і раціональних функцій та квадратурні формули на сфері».
2013 року здобула ступінь доктора природничих наук у боннскому університеті. Її докторська дисертація «Модулярні функції та особливі цикли» («Modular Functions and Special Cycles»).
На початок 2016 року — постдокторський дослідник у Берлінській математичний школі та Гумбольдтському університеті Берліна.2016 року В'язовська розв'язала задачу пакування куль у 8-вимірному просторі та, у співавторстві, — в 24-вимірному
З травня 2017 року працює у Федеральній політехнічній школі Лозанни, отримала повноцінну проферсорську позицію у 2018 році. За роботу над найщільнішими пакуваннями куль у розмірностях 8 та 24, використовуючи модулярні форми, Марині В'язовській у 2016 році присуджено премію Салема.
У квітні 2017 року Математичним інститутом Клея Марині В'язовській присуджено Дослідницьку нагороду за проривну роботу над задачами пакування куль у розмірностях вісім та двадцять чотири. 2017 року Марині В'язовській індійським Університетом SASTRA присуджена нагорода імені Рамануджана.
У 2019 році Марина В'язовська зі своєю командою розв'язала математичне рівняння, яке визначає, як розміщується у 8- та 24-вимірних просторах нескінченна кількість точок, що відштовхуються одна від одної. джерело
У пригоді стануть і такі цікаві посилання:- Хронологічний список відомих жінок-математиків дивитись
- За цим посиланням ви знайдете список українських математиків (у тому числі польських,радянських і російських математиків, які мешкали або працювали на території сучасної України) дивитись список
- Творчий проект гуртка "Юний математик" «Видатні математики України» (Метод проектів у гуртковій роботі МОЦ НТТУМ, керівник проекту
Гозян Н.І.-вчитель математики, м. Миколаїв) дивитись
Софія Олександрівна Яновська (1896 - 1966)
"Вчитися так, ніби житимеш вічно. Жити так, ніби завтра помреш."
радянський математик, філософ, педагог, творець радянської школи філософії математики.Латишева стала першою в Україні жінкою, яка захистилась на ступінь кандидата фізмат наук, а в 1952 року — доктором і професором; відомий її «Математичний задачник для хімічних інститутів» (1932) та «Елементи наближених обчислень» (1942), праці з електродинаміки, теорії коливань та ймовірностей...
Науковий доробок Латишевої — понад чотири десятки праць, серед яких і метод Фробеніуса-Латишевої для розв'язування систем диференціальних рівнянь з частинними похідними, і спільна з Михайлом Кравчуком доповідь (1936, Інститут математики) для союзної АН, і список літератури до його монографії «Застосування способу моментів до розв'язування лінійних диференціальних та інтегральних рівнянь» (1932—1935), удостоєний письмової подяки автора... Була вона й у числі організаторів Першої всеукраїнської математичної олімпіади (1936, Київський університет).
Галина Миколаївна Сита (народилась в 1940 р. )
Закінчивши (1962) механіко-математичний
факультет Київського університету, успішно Галина займалася в Інституті математики
Академії наук України граничними теоремами теорії випадкових процесів та
асимптотичними оцінками мір у функціональних просторах: стала кандидатом
фізико-математичних наук (1965), опублікувала 25 праць (про граничний розподіл
функціоналів від послідовності сум незалежних випадкових величин; про граничні
теореми для певних функціоналів від випадкових блукань і інтегралів від броунівського
процесу.
Та
покликала її й цілком захопила священна справа повернення Україні призабутих
нею імен власних математиків світового рівня. Спочатку було це впорядкування
могил Георгія Вороного (с. Журавка на Чернігівщині, 1982, гранітний обеліск) й
Михайла Остроградського (с. Хорішки на Полтавщині, гранітний знак з його
барельєфом, 1985, скульптор В. Білоус, архітектори В. Квас і Є. Ширай), а далі
увіковічення їхньої світлої пам'яті (ще
Михайла Кравчука, Миколи Чайковського й Віктора Буняковського): започаткування
музеїв, спорудження пам'ятників, створення фільмів, випуск грошових і поштових
знаків, організація міжнародних наукових конференцій, видання книжок, де вона —
не тільки співредактор, а й автор архівних досліджень. Має понад 50 публікацій з історії вітчизняної математики
Зінаїда Слєпкань (народилась в 1931 р. )
Зінаїда Слєпкань видатний учений в галузі методики навчання математики, один з фундаторів української наукової школи з теорії та методики навчання математики в середніх і вищих закладах освіти, доктор педагогічних наук, професор.
З 1962 по 1965 рр. З.І. Слєпкань – старший викладач загальнонаукового факультету Мелітопольського педінституту.
З 1966 р.– доцент, а з 1983 р.– завідувач кафедри елементарної математики та методики математики Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького.
У 2001-2005 рр. – працювала професором кафедри педагогіки і психології вищої школи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Перші дослідження з методики навчання математики З.І. Слєпкань стосувалися культури тригонометричних обчислень.
Зінаїда Іванівна – перша не тільки в Україні, а й у СРСР жінка, яка захистила докторську дисертацію з методики навчання математики.
У 1989 р. вона отримала вчене звання професора. Зінаїда Іванівна зробила великий і багатогранний внесок у розвиток методики навчання математики в середній і вищій школах.
У травні 2010 року захистила кандидатську дисертацію в Інституті математики НАН України за темою «Нерівності для поліномів і раціональних функцій та квадратурні формули на сфері».
2013 року здобула ступінь доктора природничих наук у боннскому університеті. Її докторська дисертація «Модулярні функції та особливі цикли» («Modular Functions and Special Cycles»).
На початок 2016 року — постдокторський дослідник у Берлінській математичний школі та Гумбольдтському університеті Берліна.
З травня 2017 року працює у Федеральній політехнічній школі Лозанни, отримала повноцінну проферсорську позицію у 2018 році.
У квітні 2017 року Математичним інститутом Клея Марині В'язовській присуджено Дослідницьку нагороду за проривну роботу над задачами пакування куль у розмірностях вісім та двадцять чотири. 2017 року Марині В'язовській індійським Університетом SASTRA присуджена нагорода імені Рамануджана.
У 2019 році Марина В'язовська зі своєю командою розв'язала математичне рівняння, яке визначає, як розміщується у 8- та 24-вимірних просторах нескінченна кількість точок, що відштовхуються одна від одної. джерело
- Хронологічний список відомих жінок-математиків дивитись
- За цим посиланням ви знайдете список українських математиків (у тому числі польських,радянських і російських математиків, які мешкали або працювали на території сучасної України) дивитись список
- Творчий проект гуртка "Юний математик" «Видатні математики України» (Метод проектів у гуртковій роботі МОЦ НТТУМ, керівник проекту
Гозян Н.І.-вчитель математики, м. Миколаїв) дивитись
Немає коментарів:
Дописати коментар