"Жодна інша наука не навчає так ясно розуміти гармонію природи, як математика..." П. Карус "За допомогою логіки доводять, за допомогою інтуїції винаходять." А. Пуанкаре "Математику вже за те любити варто, що вона розум до ладу приводить." М.В.Ломоносов "Хто з дитячих років займається математикою, той розвиває увагу, тренує свій мозок, свою волю, виховує наполегливість і завзятість у досягненні мети." О. Маркушевич "Математика - це мова, на якій написана книга природи." Галілео Галілей "Математика – наука молодих. Інакше й не може бути. Заняття математикою – це така гімнастика розуму, для якої потрібна вся гнучкість і вся витривалість молодості." Н. Вінер "Найвище призначення математики полягає в тому, щоб знаходити прихований порядок в хаосі, що оточує нас." Н. Вінер "Подібно до того як всі мистецтва тяжіють до музики, всі науки прагнуть до математики." Д. Сантаяна

2020-08-05

Тест "Фантастична тварина"

  Пропоную познайомитись із цікавою методикою “Неіснуюча тварина”, що допоможе виявити певні особливості дитячої психіки. Інтерпретація тесту вас точно здивує і розкриє цікаві грані особистості.
Інструкція: Розслабтесь, прислухайтесь до своєї інтуїції, дайте волю своїй фантазії та вигадайте і намалюйте неіснуючу тварину і назвіть її неіснуючим ім’ям. 
“Відпустіть” свою руку, дозвольте їй малювати ніби самій по собі. Малюнок виконується на окремому аркуші матового паперу, бажано олівцем середньої м’якості. 
Інтерпретація
1. Розміщення малюнка на аркуші:
а)    ближче до верхнього краю — висо­ка соціальна активність, незадоволен­ня власним становищем у соціумі, не­ достатнє визнання з боку оточуючих,
претензія на просування, тенденція до самоствердження;
б)    ближче до нижнього краю — не­впевненість у собі, низьке самооцінювання, незацікавленість у своєму соці­альному становищі, відсутність тен­денції до самоствердження;
в) центр — адекватне самооцінюпан-ня, стійке становище у соціумі, гармо­нія внутрішня і зовнішня.
2.   Голова або деталь, яка її замінює:
а)   повернута ліворуч — тенденція до діяльності, активність у реалізації планів;
б)   повернута праворуч — тенденція до головування, значна частина задумів
реалізується або починає реалізовува­ тися; нерішучість, страх перед актив­ними діями;
в)   анфас — егоцентризм.
3.   Елементи голови:
а)   вуха — зацікавленість в Інфор­мації про себе, значимість думки оточуючих про себе;
б)   рот:
  привідкритий із язиком — мовлен­нєва активність, балакучість;
  привідкритий із язиком і губами —  чутливість, балакучість;
 замальований чи затемнений, але без язика і без губ — легке виникнення страху, недовіра, обережність;
 із зубами — вербальна агресія, грубість, хамство.
в)   очі — символ переживання страху. Чітко окреслені зіниці й райдужна обо­лонка -страх.
г)    вії — істероїдно-демонстративні манери поведінки у чоловіків; є вії, не­ має зіниць — наявність жіночих рис ха­рактеру;
г)    роги (разом із кігтями, щетиною, голками, лускою) — спонтанність харак­теру і агресія як відповідно-захисна ре­акція;  просто рога — елемент агресії присутній, але неяскраво виражений.
д)   пір 'я — тенденція до самоприкрашання,. самовиправдовування, демонстративності;
є) грива і шерсть у вигляді зачіски — чуйність, підкреслення своєї статі, орієнтування на свою сексуальну роль.
є) коли голова більша за розміри тіла — людина цінує раціональне начало, схильна до роздумів, срудована, цінує ерудицію інших.
4. Опорна частина фігури.
а) нижня частина фігури має чіткий і стійкий фундамент — обдуманість, раціональність у прийнятті рішень, вис­новках, судженнях, опора на значущу інформацію;
б)   відсутність ніг або їх неміцність — поверхневість суджень, легковажність у
висновках, імпульсивність у прийнятті рішень;
в)    однорідність елементів опорної час­тини (багато ніг, копит)   — стан­дартність і шаблонність суджень, на­станов.
г)    кінцівки фундаментальні, але не­ чітко окреслені — невпевненість у сек­суальній сфері.
5.    Елементи, що піднімаються над рівнем фігури:
а)    функціональні частини (крила, ву­сики, щупальця) — енергія в різних сфе­рах пізнавальної діяльності, упевненість у собі, допитливість, любов до компаній  і  різноманітних розваг, прагнення за­воювати   собі   місце   під   сонцем, сміливість у діях;
б)    прикрашаючі деталі над рівнем го­лови — демонстративність, схильність
звертати на себе увагу, манірність.
6.    Хвіст — ставлення до власних вис­новків, учинків:
 угору — упевненість і бадьорість;
 униз  — невдоволеність собою, пригніченість, сумніви;
 праворуч — ставлення до своїх дій і поведінки;
 ліворуч — ставлення до думок і висновків.
7.    Інші особливості:
 гострі кути у фігурі — агресія;
 затемнення фігури — страхи й три­воги;
 колючки, наведення ліній — підозр­іливість;
 виступи, колючки, голки, луска — різноманітні способи захисту:
а)    на верхній частині фігури — захист від соціально вищих осіб, які можуть
накласти заборону, обмежити, приму­сити;
б)    у нижній частині — захист від глу­зувань, невизнання, відсутність автори­тету в молодших за віком, боязнь за­суджень;
в)    довкола або збоку — недиференційна обережність, готовність до захисту;
г)    праворуч — захист щодо діяль­ності;
г) ліворуч — захист думок, суджень, переконань, смаків.
8.    Активність, енергія людини ви­значається за деталями, лініями, необ­хідними для життєдіяльності тварин (го­лова, тулуб, кінцівки, хвіст, крила, панцир) — економний розподіл енергії;
 маленькі — сором'язливість, хронічні соматичні захворювання;
 великі — висока активність,
9.    Характер ліній:
а)    малюнок виконаний тонкими, павутиноподібними лініями — сором'яз­ливість, несміливість, астенічність;
б)    жирна лінія з натиском — висока тривожність.
10.Образ тварини: загрожуючий, за­хисний, нейтральний чи прихильний —
стазлення до свого «Я», уява про своє становище, акцентування сексуальних
ознак, ставлення до протилежної статі, сексуальної орієнтації.
11.Фігура:
а)    наближена до кола — людина спритна, замкнута І не бажає давати про себе зайвої інформації;
б)    складається з окремих елементів — оригінальність вираження свого «Я»,
нестандартність мислення, творче мис­лення;
в)    частини тварини з 'єднані в оригі­нальній композиції —  оригінальність
мислення.
12.  Назва:
а)    раціональне сполучення смислових частин, реальне відображення назви тва­рини («крилоліт») — раціональність су­джень, адаптація;
б)    книжково-паукова назва, яка містить латинське закінчення — демон­страція власної ерудиції;
в) звуки без осмислення, набір звуків — легковажне ставлення до оточуючих, перевага естетичних суджень над раці­ональними;
г)    іронічно-гумористична назва — іронічно-поблажливе ставлення до людей;
г) повторюваність слова — інфантильність:
д) надміру довга назва — схильність до фантазування.

Немає коментарів:

Дописати коментар