Поради молодим вчителям

Порада перша

Коли педагог приходить до школи як фахі­вець, йому необхідно готуватися до величезної кількості несподіванок. Шкільне життя він по­бачить зовсім по-іншому, ніж з позицій школя­ра та студента.

Яка б несподіванка людині не трапилася у житті, у неї є два шляхи: піддатися емоціям,           зви­нуватити інших людей, світ, себе або вчитися, набувати життєвого та професійного досвіду.

Педагогу може знадобитись проста і дуже корисна звичка: письмово аналізувати свій робочий день. Це дає змогу збоку подивитись на ситуацію, вийти з потоку емоцій.

Словесно оформлюючи перебіг подій, ви даєте роботу своєму інтелекту й починаєте бачити ситуацію по-іншому. Це дуже важливо: бачити варіанти своєї поведінки в ситуації, тоді ви можете вибрати оптимальний варіант. Ви можете швидко набути професійного та жит­тєвого досвіду, уникнувши негативних емоцій.

Іноді краще обговорити складну ситуацію з іншими людьми, але після письмового аналі­зу. Він має бути дуже стислим, але обов'язково слід відповідати на запитання:

— до яких наслідків призвели мої дії, сло­ва;

—  як треба було б вчинити оптимально.
Звичка бачити свою роль у ситуації та вибір оптимальної поведінки вбережуть вас від двох проблем: безглуздого звинувачення себе і не менш безглуздого звинувачення інших.

Ми стаємо фахівцями (дорослими), коли бе­ремо відповідальність на себе. Саме така пози­ція допомагає педагогу-початківцю розв'язува­ти проблеми самоменеджменту.

Самоменеджмент — це наука, мистецтво уп­равління своєю поведінкою та своїм внутрішнім світом, організації себе для досягнення мети.

Самоменеджмент має завжди починатися з усвідомлення мети, свого інтересу, корисності для себе певної діяльності.

Якщо ви не відповіли собі на головне запи­тання — навіщо вам фах педагога, які ваші глибоко особисті завдання він допоможе розв'яза­ти, — енергії для професійної діяльності у вас буде мало, а перешкод — багато.

А зараз кілька слів про ще одну несподіванку сучасної школи для педагога-початківця — шко­ла стала відкритою. Це означає, що вчитель уже не є для дитини головним джерелом знань у житті. Дитину навчає увесь світ, телебачення, комп'ютери, друзі. Життєвий досвід дитини в деяких аспектах багатший, ніж у вчителя. За та­ких обставин педагог-початківець має завжди пам'ятати, що він—дорослий. Де б не побувала, чого б не знала сучасна дитина, вона—дитина, з природним прагненням довіри від дорослого, прагненням самій стати дорослою—тобто мати широкий життєвий досвід та здатність брати відповідальність на себе, бути компетентним. Це і є природні переваги педагога, які дитина завжди поважає, які б знання вона не мала.

Порада друга

Одна з найскладніших проблем педагога на початку своєї діяльності — взаємини з колегами, більш досвідченими в професійному та осо­бистому житті.

Головна проблема — різна система цінностей, життєвих переваг. Вона складається з індивіду­альних особливостей людини та її житгєвого дос­віду. Запам'ятайте важливий психологічний за­кон: ми ніколи не дізнаємось, що відчуває інша людина. Вона може нам про це розповісти, але увійти в її індивідуальний світ відчуттів ми не можемо. Право на унікальність кожної людини захищене самою природою.

Тому перше правило встановлення теплих взаємин – ніколи не намагайтеся змінити систему цінностей, тобто індивідуальних переваг іншої людини. Не треба також на неї емоційно гостро реагувати. Якщо щось дороге іншій людині і здається їй дуже цінним, це результат її вибору і її життєвого досвіду. Вони унікальні.

Здатність приймати іншу людину без осуду, у всій її унікальності – це і є толерантність.

Особливо складно буває встановити правильні взаємини з людьми, набагато старшими за нас. Їхні цінності інші. Насамперед, вони цінують витрачені зусилля, час, а молоде покоління -  результат. Для вчителів старшого поколін­ня дуже важлива оцінка їхньої роботи адмініст­рацією під час атестації та різних моментів кон­тролю; молоде покоління більше орієнтоване на професійне зростання і гармонію з дитячим ко­лективом.

Уперше відчувши бурхливу емоційну реакцію своїх досвідчених колег на заохочення адміні­страцією його роботи, молодий педагог буває не­приємно вражений і навіть зломлений. Але це природна реакція педагогів — адже в рамках традиційної педагогіки вони живуть саме в системі оцінювання. У людей літнього віку загострена потреба в повазі, у переживанні почуття своєї значущості.

Тому важливо зважати на їхню думку, пере­ймати їхній багатий досвід, обов'язково поясни­ти їм, як ви використовуєте їхній досвід у своїй роботі. Не соромтеся показати колегам, що ви вчитеся в них і вдячні їм за їхній досвід.

Ще одна небезпека полягає в традиційній схильності людей старшого покоління до нега­тивного мислення. Зверніть увагу, що зіпсувати людині настрій дуже легко, а відновити його важко, тому де тільки можливо уникайте негативних емоцій.

Одна з особливостей моло­дого покоління — пошуки ви­ходу, швидкого вживання заходів, конструктивного рішен­ня, що влаштовує усіх.

І якщо ваша професійна діяльність розвивається успіш­но, рано чи пізно, але зазви­чай впродовж двох рокю ви на­вчитеся у спілкуванні з колега­ми повністю брати відпові­дальність на себе, як це буває у взаєминах з дітьми: ми надає­мо їм право бути такими, якими вони є, отримуємо радість саме від їхніх особливостей, і приймаємо на себе — а не покладаємо на них! — відпові­дальність за наші почуття, та дії у спілкуванні.

Проблемою для педагогів-початківців можуть стати і взаємини з адміністрацією. Центральним моментом тут має бути позитивне ставлення до вимог адміністрації, коли зусилля спрямовані на виконання вимог, а не на боротьбу з ними.

Порада третя

Головне—визначити мету. Щоб правильно поставити мету своєї профе­сійної діяльності в сучасних умовах, необхідно чітко розуміти, що суть усіх процесів модерні­зації освіти полягає в переході від зовнішнього керування діяльністю учня до самоврядування, самоорганізації, самоосвіти. Це відображення за­гальної тенденції сучасної європейської культу­ри —рух усередину, до глибин людської душі, до вивчення психіки людини. Світ розуміють як результат дії творчих сил, що виходять з глибин внутрішнього світу людини. Розуміння законо­мірностей дії цих сил допоможе сучасній педа­гогіці вирішити найважливіше завдання перехо­ду масової свідомості на нову сходинку ево­люції —усвідомлене формування індивідуальної реальності

Постановка мети — широко відомий інстру­мент формування реальності. Щоб він працю­вав ефективно, педагогу потрібно пам'ятати: його мета має сприяти самозміні, роботі над собою, слугувати інтересам його особистісного розвитку.

Правила реалізації мети

1.   Успішність реалізації мети залежить від ступеня вашої готовності до самозміни, насам­перед розширення свого погляду на світ, здібності сприйняти іншу точку зору, може, про­ тилежну вашій.

Досягнення мети — рушійна сила у розвитку людини, адже, пробуючи різні способи досяг­нення мети, людина неминуче приходить до ро­зуміння необхідності змінювати не тільки зовнішній світ, а й себе.     

2.   Ви ніколи не досягнете мети, якщо вона не є справді вашою, тобто не прийнята вашою підсвідомістю.

Якщо мета не ваша, прийнята вами з насліду­вання інших людей чи під їхнім тиском, вона не поєднана з глибиною вашої душі, з вашим дже­релом творчої енергії, що створює ваш світ. У вас просто не буде сил на її реалізацію.

3. Мету обов'язково треба записувати. Це початок її реалізації в матеріальному світі. Поверніться до цих записів через місяць. Ви здивуєтеся, що не одна мета реалізувалася. Запа­м'ятайте: якщо ви не ставите мети, ви працюєте на чужу мету!

4.   Реалізації мети дуже заважає сумнів. Уявіть собі, що мета — це тунель, яким рухається ваша творча енергія для реалізації в цьому світі. Сум­ніви перекривають цей потік, тому що енергія людини миттєво тікає за думкою, весь тунель спотворюється і починає руйнуватися.

5. Ви змінюєтесь. Так само змінюються і ваші завдання, мета; Зміна мети не повинна бути над­то частою, але й затримуватися на тому, що вас більше не надихає, ні до чого.

6.Ставлячи мету, точно визначте ціну за її досягнення (час, зусилля, гроші). Якщо ви го­тові цю ціну заплатити, мета стає наміром — метою, що має імпульс саморуху та самостійної реалізації.