Моя дитина успішна!

     Поради для батьків, які бажають виховати успішну дитину. Ця пам'ятка стане також у нагоді класним керівникам для проведення батьківського всеобучу
Правило перше: не бий лежачого. "Двійка" - достатнє покарання, і не варто двічі карати за одні й ті ж помилки.
Оцінку своїх знань дитина вже отримала, і вдома від своїх батьків вона чекає спокійної допомоги, а не нових докорів.
Правило друге: не більше одного недоліку в хвилинку.

 Щоб позбавити дитину від недоліків, помічайте їх не більше одного за хвилину. Знайте міру. Інакше ваша дитина просто "відключиться", перестане реагувати на такі речі, стане нечутливою до вашої критики.
Звичайно, це дуже важко, але по можливості виберіть з усіх недоліків дитини той, який зараз для вас особливо неприпустимий, який ви хочете ліквідувати в першу чергу, і говоріть тільки про нього. А решту подолаєте пізніше або ж вони згодом стануть  несуттєвими.

Правило третє: за двома зайцями поженешся ... Порадьтеся з дитиною і почніть з ліквідації тих навчальних труднощів, які найбільш значимі для неї самої. Тут ви швидше зустрінете розуміння та одностайність.

Правило четверте: хвалити – виконавця,  критикувати - виконання. Оцінка повинна мати точну адресу. Дитина зазвичай вважає, що оцінюють всю її особистість. Оцінюйте діяльність. Адресувати до особистості треба похвалу. Дитина має розуміти, що ви засуджуєте її вчинок, а не її особисто.

Правило п'яте: оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми невдачами. Не треба порівнювати дитину з успіхами  однокласників. Адже навіть найменший успіх дитини - це реальна перемога над собою, і він повинен бути помічена, а дитина  оцінена по заслугах.

Правило шосте: не скупіться на похвалу. Немає такого двієчника, якого не було б за що похвалити. Відокремте  з потоку невдач крихітний острівець, соломинку, і у дитини виникне плацдарм, з якого можна вести наступ на незнання і невміння. Адже батьківські: "Не зробив, не старався, не вчив" породжує Відлуння: "не хочу, не можу, не буду!"

Правило сьоме: техніка оціночної безпеки. Оцінювати дитячу працю треба дуже обережно, диференційовано. Не давайте загальної оцінки, в якій поєднані плоди дуже різних зусиль дитини - і правильність обчислень, і вміння розв'язувати задачі певного типу, і грамотність запису, і зовнішній вигляд роботи. При диференційованій оцінці у дитини немає ні ілюзії повного успіху, ні відчуття повної невдачі. Виникає лиш ділова мотивація навчання: "Ще не знаю, але можу і хочу знати".

Правило восьме: ставте перед дитиною гранично конкретні цілі. Тоді вона спробує їх досягти. Не спокушайте дитину невиконаними цілями, не штовхайте її на шлях явної брехні. Якщо вона зробила в диктанті дев'ять помилок, не беріть з неї обіцянки постаратися в наступний раз написати без помилок. Домовтеся, що їх буде не більше семи, і радійте разом з дитиною, якщо це буде досягнуто.