"Жодна інша наука не навчає так ясно розуміти гармонію природи, як математика..." П. Карус "За допомогою логіки доводять, за допомогою інтуїції винаходять." А. Пуанкаре "Математику вже за те любити варто, що вона розум до ладу приводить." М.В.Ломоносов "Хто з дитячих років займається математикою, той розвиває увагу, тренує свій мозок, свою волю, виховує наполегливість і завзятість у досягненні мети." О. Маркушевич "Математика - це мова, на якій написана книга природи." Галілео Галілей "Математика – наука молодих. Інакше й не може бути. Заняття математикою – це така гімнастика розуму, для якої потрібна вся гнучкість і вся витривалість молодості." Н. Вінер "Найвище призначення математики полягає в тому, щоб знаходити прихований порядок в хаосі, що оточує нас." Н. Вінер "Подібно до того як всі мистецтва тяжіють до музики, всі науки прагнуть до математики." Д. Сантаяна

2020-08-04

Вимоги до сучасного уроку

Сучасні вимоги до уроку: 
  • Творче виконання програмно методичних вимог до уроку, грамотне визначення типу уроку та йот змісту в  темі, бачення особливостей кожного уроку.
  • Розширення арсеналу вибору методів, оптимальне поєднуваним різких методів.
  • Вибір раціональної структури і темпу проведення уроку.
  •  Забезпечення виконання поставлених завдань і економне використання часу на уроці (мета, тип уроку). Тип уроку визначає його структуру, структура - затрати часу на різних етапах.
  • Облік реальних можливостей різних класів або груп, цілеспрямована ліквідація прогалин у знаннях
  • Продумування і розв'язання єдності завдань навчання і психологічного розвитку
  • Концентрація уваги школярів на засвоєння важливих наукових понять, узагальнення правил, провідних світоглядних та виховних ідей. Зв'язок змісту уроку з життям, з практикою та особистим життєвим досвідом школяра; використання міжпредметних зв'язків з метою формування цілісної наукової картини снігу та економії часу.
  • Забезпечення практичної, політехнічної та профорієнтаційної спрямованості навчального процесу, створення реальних можливостей для застосування учнями отриманих знань, умінь, навичок, не допускання формального засвоєння теоретичних виомостей.

  • Поєднання загально-класних форм роботи з груповими та індивідуальними; прагнення організувати навчальну працю у формі колективної діяльності
  • Діагностика реальних навчальних можливостей учиш; застосування заходів дифереяційованої допомоги школярам з різним рівнем підготовки з різних предмс і ін
  • Формування в учнів активної о ставлення до навчальної діяльності, навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на уроці.
  • Спілкування з учнями на основі поєднання високої вимогливості і поваги до особистості, прагнення  досягти дієвого виховного впливу особистості самого вчителя  (зростання ролі людського фактору)
  • Запровадження кабінетної системи навчання з врахуванням вимог науково технічного прогресу; цілеспрямоване, раціональне і комплексне використання різних засобів навчання (підручників, наочних посібників, ТЗН, засобів інформації, електронно-обчислювальної техніки).
Недоліки, які зустрічаються в практиці роботи школи
  • Захоплення плануванням одного уроку без достатнього зв'язку і іншими; слабкі знання типології уроку призводять до їхньої одноманітності; протиставлення творчості програмно-методичним вимогам. 
  • Захоплення плануванням одного уроку без достатнього зв'язку і іншими; слабкі знання типології уроку призводять до їхньої одноманітності; протиставлення творчості програмно-методичним вимогам.
  • Слабкі знання особистості учнів та класного колективу і, як наслідок цього, уроки близнюки в рпннх класах, слабка опора на можливості учнів, необґрунтованість диференціації в навчанні, відсутність спрямованої роботи з ліквідації прогалин у знаннях.
  • Недоліки спеціального формування мети уроку, не повне її планування, не чіткість формування мети. 
  • Шаблонна структура уроку. Прагнення до накопичення великої кількості оцінок є причиною перебільшення ролі опитуваним.
  • Перевантаження змісту навчального матеріалу: надмірна зосередженість на деталях, великий обсяг другорядного матеріал, необгрунтоване прагнення підійти від підручника.
  • Недостатня увага до застосування знань, відірваність теоретичних знань від практичних.
  • Бідність арсеналу вибору методів навчання, однобічне захоплення то одними., то іншими методами, або ж навпаки прагнення різноманітності методів заради самої різноманітності.
  • Одноманітність форм роботи на уроці; надмірне никористання фронтальних форм навіть там де вони не ефективні, слабке використання уроку в ін іересах розвитку колективу.
  • Однобічний підхід до диференціації навчання. Переважна диференціація обсягу і ступеня складності нлвчальноічного матеріалу, без врахування навчальних можливостей учнів.
  • Пасивна позиція більшості школярів у навчальному процесі, безсистемність у формуванні навичок раціональної організації навчальної та позаурочної праці.Не врахування скобистісного фактору і сприятливих ніжмовідносин вчителя і учшн у підвищенні якості навчання.
  • Гіпертрофне застосування тих або інших засобів навчання, їх безсистемність без потреб   використання

Немає коментарів:

Дописати коментар