Біль від оцінки: як допомогти учню його подолати?

    Пам’ятаєте те відчуття, коли ми отримували «двійку»? Як соромно було приносити її додому батькам? 

    Це відчуття може змусити того, хто навчається, повірити у те, що він неспроможній на кращий результат. До того ж воно завдає йому сильний біль. Чи можемо ми якось сприяти його уникненню?

    У відео можна переглянути, як правильно співчувати страждальцю

А як нам треба реагувати, коли відчуття болю поступило від нас? Рік Сміт, освітній консультант, називає це відчуття «біль від оцінки». Цей біль проходить у 4 етапи та вимагає правильної дії з нашої сторони на кожному.

1. Шок та злість

Іноді, коли ми отримували погану оцінку, ми думали «Ця оцінка не показує мого справжнього рівня знань» або «Цей вчитель просто недолюблює мене». Ми переживали неприємне відчуття, трохи паралізувало нас.

Найпоширеніший спосіб примирення з цим — відволікання. Найчастіше — соціальними мережами. У нашому відео ми вже обговорювали, що це не найкращий спосіб боротьби з болем.

Не створюємо зайвого стресу при видачі оцінок (публічне оголошення, порівняння з іншими учнями тощо).

2. Страждання та дезорганізація

Коли в нас питали «Звідки така оцінка?», ми говорили «Але ж його завалили усі!» Так ми намагалися пояснити як собі, так і батькам, що оцінка йде від злого та хижого джерела.

Коли ми не знаємо, що саме спричинило погану оцінку, наше тіло переходить в режим тривоги. Після декількох таких випадків, ми вже втрачаємо бажання з’являтися на заняття, бо відчуваємо, що не можемо контролювати свої результати.

Ми маємо надати тому, хто навчається, детальне роз’яснення помилок та джерела їх виникнення.

3. Реорганізація

Іноді з нами розбирали причини нашої низької оцінки. Важливо розуміти, що зазвичай для різкого зниження результатів є одна конкретна причина.

Рік Сміт ставить такі питання: «Можливо, ви насправді не знали того, в чому були впевнені?», «Чи правильно розставлені ваші пріоритети?», «Чи правильні у вас навчальні звички?», «Чи робиш ти менше на зло вчителям чи батькам?» (якщо спілкується з малими учнями).

Ці питання треба розбирати, поки учні не повірять у свої сили та не змінять свій підхід до навчання.

4. Процес відновлення

Ми та наше оточення сприймаємо нас у співвідношенні наших успіхів та невдач. Коли ми думаємо, що кількість наших успіхів перевищую кількість невдач, суспільство прагне бути ближчим до нас.

Коли ті, хто навчається, сприймають оцінки як щось, на що вони не можуть вплинути, будь-яка оцінка стає негативною подією. Через це їх співвідношення успіхів-невдач сильно відрізняється від реальності.

Щоб ті, хто навчаються, почали отримувати задоволення від навчання, ми маємо змінити їх сприйняття хороших та поганих оцінок.

Більше інформації про оцінювання та іншого корисного матеріалу ви зможете отримати на нашому курсі «Мистецтво навчати»! — https://prosteer.com.ua/prog-iskustvo-obuchat

ДЖЕРЕЛО