Основи фінансової грамотності
Рахувати й обчислювати, накопичувати та інвестувати, страхувати й передбачати – щоб поставити гроші собі на службу, слід «подружитися» з цифрами й розуміти закони, за якими вони «живуть».
Досягнення цілей і відпрацювання проблем
Математика тренує здатність не опускати руки й долати перешкоди. Адже розв’язання задачі потребує зусиль. Знадобляться готовність до пошуку, багатоваріантність, уміння мислити широко та діяти нестандартно.
«У свої книжки я навмисне включала задачі, які мають кілька рішень. У шкільних підручниках часто закладене тільки одне рішення в цілих числах. А в житті ми рідко маємо єдину правильну чи красиву відповідь. Коли ти отримуєш красиве рішення красивим числом, у тебе з’являється впевненість, що це правильно, але насправді все не так. Тож слід мати додаткову впевненість, яку потрібно черпати тільки з власного обґрунтування, що ти мав правильні засновки й логічні висновки», – каже Валентина Мержиєвська.
Уважність, наполегливість, відповідальність, точність, акуратність, натреновані математикою, допоможуть учням під час вирішення не тільки шкільних, а й життєвих проблем.
Дія за алгоритмом
Задачі, що не потребують зусиль, відпрацьовують алгоритм, привчають діяти за схемою. Зазвичай мало хто любить розв’язувати однотипні задачки в школі, кажучи: «Навіщо?! І так все зрозуміло!»
Та абсолютно кожна людина, чим вона не займалась би, у дорослому житті стикається з рутиною. Долати її «на автоматі» – безсумнівна перевага.
Здатність обґрунтовувати свою позицію
Правильні логічні й математичні рішення мають бути обґрунтовані: потрібно продемонструвати, на що спираєшся. Цікаво спостерігати, як це працює в геометрії, де часто рішення ти бачиш наочно, а вже потім домислюєш, як його довести.
Навичка публічних виступів
Побудуйте вивчення математики на тому, щоб учні пояснювали одне одному вирішення складних прикладів – так вони чудово тренуватимуть уміння доносити власну думку на різний лад, а також структурувати свої висловлювання. Водночас це й приклад того, як для вивчення математики в молодшій школі можна застосувати діяльнісний підхід.
Психологічне здоров’я та емоційна стійкість
Американські вчені з Дюкського університету довели, що математичні обчислення допомагають регулювати емоції й долати тривожність і стрес.
Зони префронтальної кори, яка відповідає, зокрема, за мотивацію, емоційні переживання, емпатію та самоконтроль, «вмикаються» під час розв’язання деяких математичних задач. Побоювання помилок, гнів, страх, досада, прокрастинація – із цим допоможе впоратися математика.
Критичне мислення
«Якщо ви сильні в математиці, вас набагато складніше надурити, тому що ви вмієте ставитися скептично», – запевняє Барбара Оаклі, докторка технічних наук, авторка низки книжок і популярного онлайн-курсу з мистецтва навчання та бестселера «Думай як математик».
Аналізувати інформацію за допомогою логіки, вибудовувати послідовності, продумувати алгоритми, спостерігати, узагальнювати, шукати оптимальний шлях… Математика послідовно розвиває навички, які вчать міркувати – а ми переходимо від шкільних уроків до життєвих, від арифметики та рівнянь до планування кар’єри та виборів президента.
Завдяки математиці ми вчимося не домислювати, а оперувати точними термінами, не брати на віру, а розмірковувати, оцінювати й передбачати, керуватися здоровим глуздом, а не емоціями.
Розвиток фантазії, інновативності, креативності, гнучкості
Не варто сприймати математику як суто технічну дисципліну, адже це лише один із напрямів її застосування. Математика і творчість тісно переплетені: категорії закономірностей, послідовностей, пропорцій та симетрії – це про музику, живопис, архітектуру чи про математику? У часи античності піфагорійці помітили, що і музику, і космічні явища можна описати математично. Чарльз Доджсон, уславлений під іменем Льюїс Керрол, у своїх творах продемонстрував світові математичну красу через фантазії, легку гру слів та логіку. Альберт Ейнштейн уявляв себе фотоном і розмірковував, як його сприйме інший фотон: він описав цю частинку за допомогою уяви, а не чисел.
«Математика вся ґрунтується на здивуванні. Коли на початку ти не знаєш, що отримаєш наприкінці. Коли драйвуєш у пошуку рішення, коли завдання розв’язуєш не за один день, а постійно крутиш у голові, коли б’єшся, а потім приходить осяяння, ти застосовуєш нетиповий хід – і задачу вирішено! Цей кайф і є найціннішим у вивченні математики. Я полюбила її саме за це переживання насолоди, коли ти таки знаходиш розгадку», – розповідає Валентина Мержиєвська і радить: викладайте математику через головоломки та квести, пробуджуючи цікавість до пошуку несподіванок і створюючи хвилюючі переживання.
А Барбара Оаклі радить подивитися на рівняння та формули як на вірші: «Рівняння – це лише набір закодованих понять; у них, як і в поезії, є глибинний сенс».
Математика може здаватися складною, незрозумілою – цариною геніїв чи принаймні людей із вродженими здібностями до неї. Але це не так: нобелівський лауреат Річард Фейнман запевняв, що успіху він досяг саме завдяки наполегливим заняттям фізикою та математикою впродовж років, а зовсім не через вроджені таланти. Щодня наш мозок несвідомо виконує складні розрахунки, які дають нам змогу досягати успіху у великих і малих справах. Тож конструктивно буде прийняти той факт, що математичні здібності є в кожного з нас. А якщо математика ще не полюбилася, варто відшукати свої способи знайомства з нею.
Марина Ніколайчук, журналістка проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»
Немає коментарів:
Дописати коментар