"Жодна інша наука не навчає так ясно розуміти гармонію природи, як математика..." П. Карус "За допомогою логіки доводять, за допомогою інтуїції винаходять." А. Пуанкаре "Математику вже за те любити варто, що вона розум до ладу приводить." М.В.Ломоносов "Хто з дитячих років займається математикою, той розвиває увагу, тренує свій мозок, свою волю, виховує наполегливість і завзятість у досягненні мети." О. Маркушевич "Математика - це мова, на якій написана книга природи." Галілео Галілей "Математика – наука молодих. Інакше й не може бути. Заняття математикою – це така гімнастика розуму, для якої потрібна вся гнучкість і вся витривалість молодості." Н. Вінер "Найвище призначення математики полягає в тому, щоб знаходити прихований порядок в хаосі, що оточує нас." Н. Вінер "Подібно до того як всі мистецтва тяжіють до музики, всі науки прагнуть до математики." Д. Сантаяна

2021-02-27

«Мозковий штурм» – метод для розвитку критичного мислення


      Як організувати спільну роботу учнів для пошуку нових ідей? Який метод обрати для того, щоб кожен учасник мав змогу висловитись? 

    Вам стане у пригоді проста і водночас ефективна методика «Мозковий штурм». З її допомогою учні вчаться чітко і лаконічно висловлюватись, доповнювати ідеї одне одного та об'єднувати загальні зусилля для пошуку кращих варіантів.

«Мозковий штурм» – метод для розвитку критичного мислення, направлений на активізацію розумової діяльності та творчої активності школярів. Цій методиці понад 70 років, її розроблено ще в 1953 році американським винахідником і підприємцем Алексом Осборном.

Головний сенс методики – групова дискусія для пошуку варіантів вирішення певної проблеми. Під час обговорення кожен має можливість висловити будь-яку свою ідею. Абсолютно усі пропозиції спочатку записуються, а вже потім аналізуються. На меті – створення нових рішень поза форматом шаблонного мисленням.

Перш ніж впроваджувати методику під час  уроку, необхідно чітко окреслити наступні моменти:

  • мета та завдання уроку;

  • перелік питань для обговорення;

  • час на проведення кожного з етапів роботи;

  • критерії оцінювання якості варіантів.

Етапи проведення

Мозковий штурм зазвичай проходить у три етапи, час кожного з них повинен бути чітко регламентований. Завдання вчителя – слідкувати за ходом дискусії та дотриманням часу тривалості кожного з етапів.

  • Створення банку ідей. Орієнтовний час проведення 7-10 хвилин. На цьому етапі після озвучення вчителем проблемного питання учні мають зібрати якнайбільше можливих ідей щодо вирішення поставленого завдання. Важливо, щоб всі учасники мали змогу висловитись, не боячись озвучувати будь-які припущення, навіть ті, які на перший погляд здаються нереалістичними. Усі пропозиції фіксуються на дошці чи аркуші. Жодне коментування чи критика пропозицій на цьому етапі не допускається.

  • Аналіз ідей. Займає основний час, не менше 20 хвилин. На цьому етапі кожна ідея аналізується, оцінюється і критикується з позиції раціональності застосування для заданих умов. Обираються найбільш влучні варіанти із запропонованих.


  • Обговорення результатів. На цьому етапі із найбільш вдалих варіантів обирається найбільш цікавий та практичний. Цей етап може тривати 10 хвилин наприкінці уроку або може бути перенесений на наступний урок для всебічного обговорення.

Різновиди методики «Мозковий штурм»

Крім класичного формату, принцип якого описано вище, можна виділити декілька різновидів. На наш погляд, для проведення дискусії з учнями найбільш підійдуть такі варіанти.

  • Зворотній. Школярам пропонується певний зразок виконаної роботи, а завдання учнів у режимі мозкового штурму не лише виявити та проаналізувати усі його недоліки, а й запропонувати гідну альтернативу, яка їх не міститиме.


  • Комбінований. Учні об'єднуються у 2 команди, кожна з яких спочатку незалежно одна від одної генерує пропозиції, а потім аналізує банк ідей одна одної. А на останньому етапі усі учні класу разом обговорюють найкращі пропозиції обох команд.


  • Анонімний. Деякі учні через сором'язливість бояться публічно висловлювати власну думку, генеруючи креативні ідеї. Тому можна запропонувати школярам записувати ідеї на окремих аркушах і збирати їх у спільний капелюх чи скористатися зручним онлайн-сервісом (наприклад, віртуальною дошкою Google Jamboard). Наступні етапи відбуваються як і у класичному форматі.


  • Тіньовий. Клас об'єднується у 3 команди. Перша генерує ідеї публічно. Друга – мовчки слухає учасників першої команди, не приймає участі у їхній дискусії, але записує свої ідеї, які приходять на думку під час дискусії учасників першої команди. Третя – аналізує пропозиції обох команд та обирає найприйнятніший варіант або пропонує свої ідеї на основі пропозицій інших команд.

  • Візуальний. Такий формат найбільш підходить, коли необхідно створити замальовку певної ідеї (терміну, фрази, певної закономірності та інше). Клас об'єднується у декілька команд (по 3-5 учнів), учасники кожної з яких мають не лише обговорити зміст завдання, а й створити спільний ескіз. Після цього відбувається презентація кожної команди свого проєкту та у ході спільного обговорення обирається найбільш оригінальний та влучний варіант.

Застосування такої технології дозволяє напрацювати навичку вільної генерації ідей, вчитись висловлювати та аргументувати власні позиції, а також оцінювання ідеї інших відповідно до умов і раціональності. Такий прийом демонструє, що для вирішення одного і того ж завдання можна використовувати різні варіанти, а найкращі ідеї часто приходять несподівано і доопрацьовуються спільними зусиллями.

джерело


Немає коментарів:

Дописати коментар