ПОЕЗІЯ і МАТЕМАТИКА

    Сьогодні у Всесвітній день поезії поговоримо про математику...

 «Математика - це наука, що вимагає неабиякої фантазії, не можна бути математиком, не будучи в той же час поетом у душі». 

С. Ковалевська

         Ім’я Софії Васи­лівни Ковалевської - видатного вченого-математика, механі­ка і астронома, першої в світі жінки - професора й академіка, обдарованої письменниці, публіцистки – це символ щедрого таланту і яскравого, самобутнього характеру.
       С. В. Ковалевська довела теорему диференціальних рівнянь до частинних похідних, яка в наш час носить ім’я Коші-Ковалевської; дослідила складні теореми математичного аналізу; пояснила закон механіки про обертання твердого тіла навколо нерухомої точки; доповнила роботу Лапласа з дослідження структури кілець Сатурна. 
     Вона автор художніх творів «Спогади дитинства», «Нігілістика». Лауреат премії Бордена Паризької академії наук.

ЕСЛИ ТЫ В ЖИЗНИ...

                     Если ты в жизни хотя на мгновенье
                     Истину в сердце твоем ощутил,
                     Если луч правды сквозь мрак и сомненье
                     Ярким сияньем твой путь озарил:
                     Что бы, в решенье своем неизменном,
                     Рок ли назначил тебе впереди,
                     Память об этом мгновенье священном
                     Вечно храни, как святыню, в груди.

                     Тучи сберутся громадой нестройной,
                     Небо покроется черною мглой -
                     С ясной решимостью, с верой спокойной
                     Бурю ты встреть и померься Угрозой.
                     Лживые призраки, злые виденья
                     Сбить тебя будут пытаться с пути;
                     Против всех вражеских козней спасенье
                     В собственном сердце ты сможешь найти;

                     Если хранится в нем искра святая,
                     Ты всемогущ и всесилен, но знай,
                     Горе тебе, коль, врагам уступая,
                     Дашь ты похитить ее невзначай!
                     Лучше бы было тебе не родиться,
                     Лучше бы истины вовсе не знать,
                     Нежели, зная, от ней отступиться,
                     Чем первенство за похлебку продать,

                     Ведь грозные боги ревнивы и строги,
                     Их приговор ясен, решенье одно:
                     С того человека и взыщется много,
                     Кому было много талантов дано.
                     Ты знаешь в писанье суровое слово:
                     Прощенье замолит за все человек;
                     Но только за грех против духа святого
                     Прощения нет и не будет вовек.

                                                           С.В.Ковалевська

А ось уривок із вірша " Пришлось ли.."  у перекладі на українську




Чи не приходилось вам часом

Серед юрби де-небудь бути

І пісню пристрасну, прекрасну

Там несподівано почути?



Неждано хвиля з літ минулих

До серця вашого прилине,

Розбудить пам'ять при заснулу

Про все, що рідне вам і миле.



І вам здавалось, що ці звуки

В дитинстві чули ви не раз.

Так в них багато щастя й муки,

І це стосується лиш вас.



Ви квапилися звичним слухом

Наспів знайомий упіймати,

Хотілось вам за кожним звуком,

За кожним словом слідкувати.



Та ось мелодія завмерла.

А потім зовсім зупинилась…

Так без кінця і без початку

Назавжди пісня ця лишилась......

                                                    С.В.Ковалевська

• Про жінок-математиків