"Не сама дитина має пристосувати себе до наших методів, а навпаки, наші методи
мають бути пристосовані до кожної дитини." Нова школа соціального виховання
Нетрадиційні (нестандартні) уроки — це імпровізоване, але добре продумане заняття, яке має своєрідну структуру. Вони цінні своєю оригінальністю і розвиваючим та виховним ефектами.
Урок, проведений нестандартно, стимулює творчість учителя і його вихованців, створює сприятливі умови для співробітництва учнів один з одним і з учителем. До таких уроків слід готуватись особливо ретельно, а тому нетрадиційні уроки проводяться не так вже й часто.
Процес навчання на уроках математики - це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини, її власної активності участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного та інтерактивного навчання на уроках математики.
Я практикувала проведення уроку-семінару з математики у 7 класі. Тип уроку: узагальнення та систематизація набутих знань. Урок був своєрідним підсумком до розділу «Розв’язування задач за допомогою рівнянь.» Тема уроку звучало лаконічно та нестандартно: «Парад задач».
Учні заздалегідь були об’єднані у групи і працювали над пошуком та їх розв’язанням різних видів практичних задач. Зокрема, група «Садівники» підібрала ряд математичних задач, що пов’язані з садівництвом. Потім запропонувала іншим групам найцікавішу, на їх думку, задачу, оформивши її на плакаті. Після того, як були обговорені усі можливі шляхи вирішення проблемної ситуації, учасники групи запропонували свій алгоритм, який вони склали та оформили заздалегідь і далі відбувалось колективне розв’язання задачі за обраним алгоритмом.
Аналогічно захищали свої проекти учасники груп «Будівельники», «Мандрівники», «Історики». Урок перетворився на жваву дискусію. Кожна група намагалась запропонувати цікаві та нестандартні способи розв’язання задач, адже активність учнів фіксувалась і стимулювалась високими оцінками.
Під час уроку були використані такі форми роботи як робота в групах, «синтез думок», «мозковий штурм», актуалізація знань пройшла у формі тест-контролю з використанням презентації, підсумок уроку відбувся у формі гри «Так-Ні» за допомогою сигнальних карток, реалізація уроку семінару пройшла у формі захисту власних проектів, також мала місце вправа «Синтез думок» та «Пошук ідей».
Мета уроку була досягнута. А саме: діти закріпили та поглибили знання та вміння розв’язувати саме практичні задачі за допомогою складання рівнянь; учні навчились доводити власну дімку, шукати раціональні шляхи вирішення проблемної ситуації, аналізувати життєву ситуацію за допомогою математичної моделі, а також учні навчились працювати в групі, знаходити компроміси, навчились працювати з додатковими джерелами інформації.
Пошуковий вид семінару передбачає проведення учнями досліджень у групах, а потім колективний пошук за найбільш цікавими і важливими проблемами.
Семінар – один з видів навчальних занять, така форма організації навчання, при якій відбувається обговорення самостійно підготовлених учнями доповідей, рефератів, повідомлень. Семінарська форма навчання тісно пов’язана з риторикою, виникла в давньогрецьких та римських школах, де повідомлення учнів поєднувалися з диспутами, коментарями та висновками викладачів.
Семінар на сучасному етапі являє собою таку форму диференційованого навчання, яка зберігає всі складові шкільного заняття і створює умови для підвищення творчої активності учнів.
Учитель керує процесом творчого пізнання, вибираючи форму і тему семінару, даючи завдання, які відповідають рівню мислення і здібностям учнів. І якщо тема цікава, доступна, а учням є що сказати, якщо вони можуть вільно оперувати арсеналом знань і вміють вести діалог, тоді можна розраховувати на вдалий урок-семінар.
Форми семінарських знань можуть бути різними: практикум, прес-конференції, диспути, бесіди, „круглі столи”, симпозіуми, інтерв’ю.
Практикою проведення семінарів визначився такий шлях підготовки: учителем завчасно пропонується форма уроку і план обраної теми; визначаються різні аспекти обговорення значних проблем, види завдань (загальні, групові, індивідуальні), подається список літератури для ознайомлення та опрацювання; викладаються методичні рекомендації щодо роботи з книгою (план, тези, конспекти, реферат, складання тематичних карток)
Семінарське заняття є формою організації навчання, що поглиблює та систематизує знання. Вимога до нього – активна участь кожного учня. На семінарах передбачається більш високий ступінь концентрації навчального матеріалу, ніж лекція. Вони вимагають від учнів серйозної самостійної роботи з додатковою літературою, читання додаткового джерела, порівняння матеріалів, підбору цікавих фактів.
Семінари відрізняються від інших видів навчальних занять підвищеною активністю і самостійністю школярів, проявом їхніх організаційно-діяльнісних особистісних якостей.
Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів. Це – співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.
Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, виховуються почуття толерантності.
Таким чином, використання інтерактивних технологій на уроках математики дає можливість збагачувати світоглядну і моральну основу суджень як окремої особливості, так і громадської думки учнівського колективу. За допомогою подібних інтерактивних вправ можна глибше осмислювати актуальні явища громадського, культурного, міжнародного життя, навчитися поважати власну думку, зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною.
Нетрадиційні (нестандартні) уроки — це імпровізоване, але добре продумане заняття, яке має своєрідну структуру. Вони цінні своєю оригінальністю і розвиваючим та виховним ефектами.
Урок, проведений нестандартно, стимулює творчість учителя і його вихованців, створює сприятливі умови для співробітництва учнів один з одним і з учителем. До таких уроків слід готуватись особливо ретельно, а тому нетрадиційні уроки проводяться не так вже й часто.
Процес навчання на уроках математики - це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини, її власної активності участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного та інтерактивного навчання на уроках математики.
Я практикувала проведення уроку-семінару з математики у 7 класі. Тип уроку: узагальнення та систематизація набутих знань. Урок був своєрідним підсумком до розділу «Розв’язування задач за допомогою рівнянь.» Тема уроку звучало лаконічно та нестандартно: «Парад задач».
Учні заздалегідь були об’єднані у групи і працювали над пошуком та їх розв’язанням різних видів практичних задач. Зокрема, група «Садівники» підібрала ряд математичних задач, що пов’язані з садівництвом. Потім запропонувала іншим групам найцікавішу, на їх думку, задачу, оформивши її на плакаті. Після того, як були обговорені усі можливі шляхи вирішення проблемної ситуації, учасники групи запропонували свій алгоритм, який вони склали та оформили заздалегідь і далі відбувалось колективне розв’язання задачі за обраним алгоритмом.
Аналогічно захищали свої проекти учасники груп «Будівельники», «Мандрівники», «Історики». Урок перетворився на жваву дискусію. Кожна група намагалась запропонувати цікаві та нестандартні способи розв’язання задач, адже активність учнів фіксувалась і стимулювалась високими оцінками.
Під час уроку були використані такі форми роботи як робота в групах, «синтез думок», «мозковий штурм», актуалізація знань пройшла у формі тест-контролю з використанням презентації, підсумок уроку відбувся у формі гри «Так-Ні» за допомогою сигнальних карток, реалізація уроку семінару пройшла у формі захисту власних проектів, також мала місце вправа «Синтез думок» та «Пошук ідей».
Мета уроку була досягнута. А саме: діти закріпили та поглибили знання та вміння розв’язувати саме практичні задачі за допомогою складання рівнянь; учні навчились доводити власну дімку, шукати раціональні шляхи вирішення проблемної ситуації, аналізувати життєву ситуацію за допомогою математичної моделі, а також учні навчились працювати в групі, знаходити компроміси, навчились працювати з додатковими джерелами інформації.
Пошуковий вид семінару передбачає проведення учнями досліджень у групах, а потім колективний пошук за найбільш цікавими і важливими проблемами.
Семінар – один з видів навчальних занять, така форма організації навчання, при якій відбувається обговорення самостійно підготовлених учнями доповідей, рефератів, повідомлень. Семінарська форма навчання тісно пов’язана з риторикою, виникла в давньогрецьких та римських школах, де повідомлення учнів поєднувалися з диспутами, коментарями та висновками викладачів.
Семінар на сучасному етапі являє собою таку форму диференційованого навчання, яка зберігає всі складові шкільного заняття і створює умови для підвищення творчої активності учнів.
Учитель керує процесом творчого пізнання, вибираючи форму і тему семінару, даючи завдання, які відповідають рівню мислення і здібностям учнів. І якщо тема цікава, доступна, а учням є що сказати, якщо вони можуть вільно оперувати арсеналом знань і вміють вести діалог, тоді можна розраховувати на вдалий урок-семінар.
Форми семінарських знань можуть бути різними: практикум, прес-конференції, диспути, бесіди, „круглі столи”, симпозіуми, інтерв’ю.
Практикою проведення семінарів визначився такий шлях підготовки: учителем завчасно пропонується форма уроку і план обраної теми; визначаються різні аспекти обговорення значних проблем, види завдань (загальні, групові, індивідуальні), подається список літератури для ознайомлення та опрацювання; викладаються методичні рекомендації щодо роботи з книгою (план, тези, конспекти, реферат, складання тематичних карток)
Семінарське заняття є формою організації навчання, що поглиблює та систематизує знання. Вимога до нього – активна участь кожного учня. На семінарах передбачається більш високий ступінь концентрації навчального матеріалу, ніж лекція. Вони вимагають від учнів серйозної самостійної роботи з додатковою літературою, читання додаткового джерела, порівняння матеріалів, підбору цікавих фактів.
Семінари відрізняються від інших видів навчальних занять підвищеною активністю і самостійністю школярів, проявом їхніх організаційно-діяльнісних особистісних якостей.
Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів. Це – співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.
Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, виховуються почуття толерантності.
Таким чином, використання інтерактивних технологій на уроках математики дає можливість збагачувати світоглядну і моральну основу суджень як окремої особливості, так і громадської думки учнівського колективу. За допомогою подібних інтерактивних вправ можна глибше осмислювати актуальні явища громадського, культурного, міжнародного життя, навчитися поважати власну думку, зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною.
Немає коментарів:
Дописати коментар