Основні закони мислення (залік)

Предмет і значення логіки. Основні закони правильно мислення

1. Назвіть основні закони логічного мислення. Чому їх вважають основними? Викладіть коротку історію їх відкриття, використання.

 До основних законів формальної логіки належать: а) закон тотожності; б) закон протиріччя; в) закон виключення третього; г) закон достатньої підстави.

Вони вважаються основними, оскільки на них ґрунтуються всі логічні операції з поняттями, судженнями, умовиводами, доведення і спростування. Перші три закони були відкриті і сформульовані Арістотелем, а четвертий Лейбніцом.

 2. Дайте діалектико-матеріалістичну інтерпретацію чотирьох основних законів логічного мислення та вкажіть методологічне значення кожного з них, усіх у цілому.

А) закон тотожності

«Будь-яка думка протягом даного міркування (за будь-яких перетворень) повинна зберігати один і той самий зміст» або «В процесі певного міркування будь-яке поняття і судження повинні бути тотожними самим собі» Діалектичний зміст закону тотожності полягає в тому, що він відображає однозначність думок у процесі мислення, не заперечує розвитку думки, не стверджує абсолютну тотожність і незмінюваність предметів діяльності, не забороняє міркувати в різних випадках пор той самий предмет, враховуючи його різні ознаки.  Отже, закон тотожності говорить не про незмінність об’єкта думки, не про сам об’єкт, а про необхідність збереження одного його самого об’єкта думки у ході всього логічного аналізу,щоб не підміняти його іншим об’єктом. Методологічне значення: визначеність – вимога чіткого визначення предмета думки чи пізнання, заборона підміни його іншим поняттям чи судженням.

Б) закон протиріччя

«Два суперечливі судження не можуть бути істинними одночасно і в тому самому відношенні». Яке саме з цих суджень хибне, а яке істинне, логіка не встановлює. Цей закон не заперечує суперечностей, але оголошує їх помилкою в міркуваннях і цим самим вимагає несуперечності думки. Закон протиріччя не порушується, якщо стверджувальне і заперечу вальне судження відноситься до різних часових періодів або застосовується в різних відношеннях. Отже, закон протиріччя фіксує відношення між протилежними судженнями, яке називається логічним протиріччям, і зовсім не стосується протиріччя відношення між протилежностями однієї сутності, тобто діалектичного протиріччя, що є джерелом розвитку. Методологічне значення: несуперечність – вимога не допускати суперечливих суджень про один і той самий предмет в один і той самий час, в одному і тому самому зв’язку.

В) Закон виключення третього

«Із двох суперечливих суджень одне істинне, друге хибне, третього бути не може». В ньому виявляється зв'язок між суперечливими судженнями. Діалектична логіка не заперечує закону формальної логіки, а розглядає предмети в їх розвитку. В об’єктивній дійсності мають місце перехідні стани, невизначені моменти. Значення цього закону полягає в тому, що він забезпечує визначеність і послідовність мислення. Методологічне значення: послідовність – потреба взаємозв’язку і взаємозалежності думок,їх суворої логічної узгодженості, субординації, підпорядкованості.

Г) Закон достатньої підстави

«Будь-яка істинна думка повинна бути достатньо обґрунтована.»

Обґрунтування певної думки відбувається на основі інших думок, істинність яких вже доведена раніше. Закон достатньої підстави вимагає висловити найістотнішу підставу, відкинувши інші другорядні. Цей закон широко застосовується в науці,юридичній практиці. Методологічне значення: доказовість – вимога обґрунтованості будь-якого твердження або заперечення, їх аргументації, яка веде до переконання в істині, або відкидання хибності в судженнях.

Що таке закон? Чим відрізняються закони матеріалістичної діалектики від формально-логічних законів мислення? Чим відрізняються закони науки від юридичних законів? Наведіть приклади використання законів логіки в окремих галузях науки, в практичному житті.

Логічним законом називають внутрішній суттєвий, необхідний зв’язок між логічними формами у процесі побудови міркувань. Загальними законами матеріалістичної діалектики є закон єдності й боротьби суперечностей,закон взаємного переходу кількісних і якісних змін і закон заперечення. Діалектична логіка визначає загальний метод руху мислення до нових результатів. У формальні логіці діють такі основні закони: тотожності, протиріччя, виключення третього, достатньої підстави. Ці закони були сформульовані у результаті пізнання навколишньої дійсності. Матеріалісти стверджують, що джерелом логічних законів є об’єктивна реальність, матеріальний світ, а ідеалісти розглядають закони мислення як внутрішньо притаманні мисленню самому по собі. Закони логіки є універсальними, оскільки діють в усіх сферах людського мислення.

Закони логіки широко застосовуються в науці та в повсякденному житті. Наприклад, в юридичній практиці важливе значення має закон виключення третього, де потрібне категоричне рішення питання. Юрист повинний вирішувати справу за формою «або». Даний факт або встановлений, або не встановлений. Обвинувачуваний або винний, або не винний. Або ж закон тотожності: при розгляді будь-якої справи важливо з'ясувати точний зміст понять, якими користуються обвинувачуваний або свідки, і вживати ці поняття в строго визначеному змісті. Також важливим є закон достатньої підстави при обґрунтуванні певного твердження (чи то в юридичній справі, чи то в науці. Під час уроків важливим є збереження логічних законів при поясненні нового матеріалу (визначення понять, доведенні нових теорем чи тверджень). Також ці закони відображаються в художній літературі, що показує суперечливий характер позитивного і негативного в конкретних героях творів.



Залікова робота вчителя математики Дем'янюк Г.В.,

Авторська школа Н.В. Василенко «Елементи логіки» (Вінниця - 2011)