Як стимулювати учнів до засвоєння знань з математики?

      Тема виступу: "Стимулювання і розвиток свідомого ставлення учнів до засвоєння знань з математики"
       Дана тема була висвітлена мною на районному семінарі вчителів математики ще у 2012 році, але залишається актуальною і в наш час.        Мова йшла про те, як в нашій школі вчителі математики мотивують учнів до навчання під час уроків та поза ними.         Нижче пропоную текст виступу та презентацію до нього:

• презентація виступу "Стимул до навчання математики: ділимось досвідом"

(на кожному слайді позначений номер, що має співпадати з номером біля тези)
1. Завдання вчителів математики -  забезпечити якісне навчання, цілеспрямовано готувати школярів до глибокого і свідомого вивчення математики, створювати можливості для виявлення здібних і обдарованих дітей, розвивати інтерес учнів до науково-дослідницької роботи.

2. Практика доводить, що досягнення високих результатів навчання відбувається тоді, коли забезпечується узгодженість між діяльністю вчителя і  учня, тобто коли цілеспрямовані зусилля вчителя збігаються з власними зусиллями учня у навчанні.

3. Як же стимулювати учнів до свідомого засвоєння знань з математики?

Для цього слід розібратись в таких питаннях, як мотив,  стимул, інтерес

4. Мотив – це внутрішній потяг людини до діяльності, особисті причини, що спонукають людину до дій, вчинків, те, заради чого діяльність відбувається (якийсь привабливий для неї предмет).

5. У навчанні також виділяють певну сукупність мотивів та пропонують їх класифікації. За видами виділяють соціальні і пізнавальні мотиви, які у свою чергу поділяють на рівні (К.А. Маркова, М.І. Алексєєва):

·       широкі соціальні мотиви ( відповідальність, розуміння соціальної значущості навчання);

·       вузькі соціальні (або позиційні) мотиви – прагнення підвисити свій соціальний статус, зайняти певну посаду у майбутньому, отримати визнання оточуючих, отримати гідну винагороду за свою працю);

·       мотиви соціального співробітництва – орієнтація на різні способи взаємодії з оточуючими, затвердження своєї ролі і позиції у групі;

·       широкі пізнавальні мотиви – орієнтація на ерудицію, задоволення від самого процесу навчання та його результатів;

·       навчально-пізнавальні мотиви – орієнтація на способи добування знань, засвоєння конкретних навчальних предметів;

·       мотиви самоосвіти – орієнтація на здобуття додаткових знань.

До цих мотивів можна додати ще особистісні мотиви, до яких входять мотиви саморозвитку, самоствердження, ідентифікації з іншою людиною

Тобто знаючи мотиви дитини, вчитель може стимулювати їх, направляти в потрібне русло для досягнення своїх цілей

Але мотиви – це не єдині збуджуючі фактори діяльності. Крім мотивів нами рушать також потреби, бажання, інтереси, цілі, наміри та інше.

6. На відміну від мотиву, який означає внутрішній потяг людини до діяльності, стимул є зовнішнім спонуканням активності.

Миша заходить у комору, щоб знайти щось поїсти. Нею рушить мотив отримання їжі, що і обумовлює її пошуки. Щоб спіймати цю мишу, ми кладемо у мишоловку шматочок сиру. Сир є стимулом для того, щоб миша потрапила до мишоловки, до якої вона б не увійшла просто так. Він відповідає її мотиву, підсилює його, і миша починає виконувати необхідну нам діяльність (заходить до мишоловки).

7. Коли ми маємо власну мотивацію до діяльності, ми діємо із задоволенням, мало відволікаємося і можемо працювати тривалий час з однаковою продуктивністю. Дія під впливом стимулу – вимушена, неприродна, і хоч продуктивність роботи під час дії стимулу може бути дуже високою, при найменшому послабленні його дії ми починаємо відволікатись, уникати роботи, продуктивність різко знижається.

Здавалося, від застосування стимулів варто відмовитись. Але досить часто наша мотивація до діяльності – недостатня. Лінощі і звичка до байдикування призводять до загального зниження життєвого тонусу і байдужості навіть до цікавих занять. У таких випадках стимулювання необхідне. Тим більш, що часто початкове стимулювання спричиняє і формування необхідних мотивів, появу мотивації.

8. Стимули також можна класифікувати. Часто їх розрізняють за спрямованістю дії на такі види:

1.    позитивні підкріплення: схвалення, позитивні відмітки (бали), матеріальні винагороди (призи, подарунки, цукерки, премії, медалі і т.п.), привілеї, можливість підвищення рейтингу за гарну діяльність та її результати;

2.    негативні підкріплення: вербальне (словесне) покарання (засудження, зауваження і т.п.), негативна оцінка, відмітка, соціальна ізоляція (зневага, ігнорування),

В.М. Вергасов пропонує класифікувати стимули навчання таким чином:

9. Стимул довіри – полягає у привертанні учнів до спільного вирішення проблем, ситуацій, самостійного здобуття знань, їх обговорення, процесу викладання. Довіру можна створити ситуацією вільного вибору завдання, участі у контролі і оцінюванні своїх робіт, привертанню до науково-дослідної діяльності викладача, проханнями допомогти, щось підказати, підрахувати, пригадати і т.п.

10. Стимул інтересу – надання можливості задоволення пізнавальних потреб.

Існує багато способів стимулювання пізнавального інтересу на уроках математики. Серед них можна виділити такі:

1) дидактичні ігри (ігри-змагання, математичні бої, ігри-естафети, лото, кросворди);

2) демонстрація зв’язків математики з іншими науками, природою, космосом;

3) використання елементів історії науки (історичні задачі, повідомлення біографій вчених, історичні екскурси і т. ін.);

4) цікаве подання навчального матеріалу (використання задач- жартів, задач, написаних у віршах, завдань на увагу, задач із цікавим змістом та ін.)

11.Стимул пріоритету полягає у наданні можливості учням проявити себе краще за інших. Викликається ігровими ситуаціями, змаганнями. Може бути підсилений ще й оцінками, коли вчитель ставить високий бал першому, хто виконав завдання.

Стимул важливості – підкреслення важливості якоїсь події, формули, теорії

Стимул професії – вказує на професійну необхідність знання.

Стимул часу і швидкості – обмеження дій учня часом. Може бути також скомбінований з оцінкою. Наприклад, зниження оцінки на бал у випадку несвоєчасного виконання завдання.

Стимул контролю – створення загрозливої ситуації – непередбаченість проведення контрольної роботи, вибору питання, білету. Але систематичне використання такого стимулу може викликати негативне ставлення учнів.

Стимул оцінки – заохочення оцінкою .

Стимул посильної важкості – диференційований розподіл завдань для сильних і слабких учнів.

Стимул відповідальності – спонукання відповідального ставлення до навчання взагалі, покладання певних обов’язків на учнів – допомога вчителю у підготовці і розподілі роздаткових матеріалів, наочних засобів. Добре поєднувати із стимулом довіри.

13.Як же стимулюють і розвивають свідоме ставлення учнів до засвоєння знань з математики в нашій школі?

Вчителі в нашій школі намагаються максимально враховувати доцільність тих чи інших стимулів у різних ситуаціях при роботі з дітьми як на уроках так і в позаурочний час.

Зокрема ми застосовуємо такі способи стимулювання пізнавального інтересу:

·    Дидактичні ігри або ж їх елементи на уроках

·    Історизми на уроках

·    Використання інтерактивних технологій на уроках

Поза уроками

p Брейн-ринги, змагання

p Конкурси плакатів

p Участь у “Кенгуру” та в Чемпіонаті логічних задач

p Одним із важливих стимулів є  винагорода. Зверніть увагу, що абсолютно всі змагання  закінчуються  врученням грамоти!

p (далі по слайдам  - види стимулів у школі)